У Кременчуці з’явились 500-гривневі «сковорідки»

Наприкінці минулого тижня у деяких кременчуцьких банках з’явились нові купюри номіналом п’ятсот гривень. Та вже за кілька днів вони стали дефіцитом – люди розхопили їх наче гарячі пиріжки. Але про гарненьку новеньку купюру, на жаль, поки що знають не всі продавці. Тому вам не завжди по «сковорідці» відпустять якусь дрібничку. Сприймаються нові гроші поки що дещо з острахом.
Поява купюри великого номіналу одразу викликала і інші запитання: невже на нас чекає інфляція і скоро зникнуть дрібні гроші? Прогнози банківські фахівці поки що не дають. У «Промінвестбанку» кажуть, що випуск «п’ятисотки» пов’язаний із тим, що зростають ціни. У «Індустріалбанку» нас заспокоїли – про грошову реформу поки що нічого не чули, і навряд чи з обігу будуть вилучати одну та дві копійки.
Фахівці кажуть, що купюра захищена добре – має 19 ступенів захисту. Втім, крім знаку, який вже охрестили «масонським» (див. фото) на ній нічого особливого не розмістили. А ще вона має ту ж проблему, що й нова «сотка» – не поміщається у гаманці.

Ще до появи банкноти в обігу багато суперечок викликали зображення на ній портрета Григорія Сковороди та ока в трикутнику, який назвали масонським символом.
«Всевидяче око» міститься на звороті купюри. Символ такий же як і на банкноті в 1 долар. Масони вважають цей знак своїм і називають його «Лучезарной дельтой». На офіційному сайті Великої Ложі Росії написано: «Лучезарна дельта» – найважливіший символ масонства. Є знаком просвещонности. Вона нагадує про те, що у кожного масона є його власна масонська зірка, яка світить йому у праці і направляє в пошуках». Поміж тим завідувач відділом спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України Марія Дмитренко називає такі заяви нісенітницею. «Символ цей – християнський, – каже вона, – і означає він «всевидяче око» – «все бачу, все знаю, і стоятиму на варті». Його поява на 500 гривнах пояснюється тим, що кожна купюра має свою концепцію, ось розробники і вирішили помістити туди «всевидяче око».

Купюру у 500 гривень дотепні українці вже охрестили «сковорідкою» – через зображення на ній портрета Григорія Сковороди. Особа цього філософа в історії є доволі неоднозначною, а його зображення на 500 гривнах – спірним, адже більше за все на світі філософ ненавидів гроші.
Народився Сковорода у селі Чернухи на Полтавщині у 1722 році. Накопичення матеріальних благ він вважав пустим заняттям, яке відволікає людину від справжнього щастя – блукання босоніж з торбою за плечима. Якщо називати речі своїми іменами, то по суті Сковорода був бомжом – взагалі міг обходитись без житла, ночуючи де прийдеться. Іноді просто у копиці сіна.
Вся суть його філософського вчення зводилась до того, що головне – це духовний спокій. Щоб не порушувати його, мислитель ніколи не напружувався, тобто «не брав дурного в голову». Не заводив господарства, дітей, не робив кар’єри, ні про кого не турбувався, ні за що не відповідав. При цьому казав: «Все необхідне Господь зробив легким, а все важке – не необхідним». Варто було виникнути якомусь конфлікту на службі, як філософ відразу ж залишав роботу.