«Є лише одна жінка – Сільва. І все!»

11.03.2008, 12:43 Просмотров: 1 447
Дніпропетровці заспівали «Сільву» українською.
Сільва та Едвін по-дніпропетровськи – актриса Ольга Томілка та заслужений артист України Василь Крачковський.
Фото: Дмитрий Бабец

10 березня, у понеділок, на сцені Міського палацу культури давали легендарну оперету Імре Кальмана.

Як це було

На кременчуцьких прихильників жанру оперети, які прийшли подивитися на «Сільву» у Міський палац культури, чекала низка несподіванок. По-перше, нарешті гастролери використали оркестрову яму МПК за призначенням – Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка привіз із собою справжній оркестр. По-друге, «Сільва» у виконанні дніпропетровців звучала українською. По-третє, кременчужани на власні очі побачили, що таке справжня театральна масовка – ми нарахували на сцені близько 60 допоміжних персонажів!

Іще один плюс дніпропетровським артистам – які б па вони не виробляли на сцені, їхні голоси ні на секунду не переривалися. Куди там нашим «захеканим» зіркам естради! Їм би у Дніпропетровськ, на практику.
Фото: Дмитрий Бабец

Зала була повною, та наприкінці першої дії частина глядачів попрямувала на вихід. Люди перешіптувалися, мовляв, яка нудота, та й Сільва з Едвіном дещо застарі для ролей молодої шансонетки та пристрасного князя. Але ми вирішили залишитися і, до речі, не пошкодували, як і решта глядачів, що  дочекалися розв’язки. У другій дії події закрутилися, на сцену вийшли другорядні персонажі, які буквально «витягли» виставу. «Так завжди буває, – прошепотів нам сусід по ряду, поціновувач оперет. – Персонажі другого плану цікавіші глядачеві – вони ближчі до народу, простіші, не такі правильні до нудоти, як головні. Плюс – скоро кульмінація. Мені подобається! Не кожен день у нашому місті видається шанс подивитися оперету вживу. Як би там не було, а дніпропетровці молодці!» Зала була солідарна з нашим співрозмовником – раз у раз глядачі вибухали сміхом, а коли артисти вийшли на фінальний уклін, їм аплодували стоячи.

Про що вистава

Боні та Стассі:
– Стассі, ви вмієте берегти таємниці?
– Ні!
– Ну, тоді слухайте!..
За цю пару глядачі переймалися не менше, ніж за Сільву та Едвіна.
Фото: Дмитрий Бабец

Усі в захваті від Сільви Вереску – співачки з кабаре «Орфеум». Їй заздрять жінки, від неї шаленіють чоловіки. Та серце Сільви належить тому, кого кохати не можна – молодому князю Едвіну. Усі вірять у їхню щасливу пару, але розуміють – так не буває. Князь не може взяти шлюб зі співачкою кабаре, особливо якщо він уже заручений із дівчиною, гідною його титулу. Та в житті й не таке трапляється. Завсідник «Орфеума» дядечко Феррі може пригадати кілька неймовірних історій. Одна з них – про те, як порядний батечко Едвіна, старий князь Леопольд, уже 28 років щасливо одружений із прекрасною княгинею Юліаною. І все воно було б нічого, та Юліана теж колись була зіркою «Орфеуму» – прихильники називали її Соловейком… Урешті-решт усе владнається -– Сільва побереться з Едвіном, а його колишня наречена Стассі знайде своє щастя з графом Боні, найкращим другом молодого князя. Нехай живе хепі-енд, панове!

лікнеп

Княгиня Юліана, князь Леопольд, Сільва та Боні. Усі розмовляють та співають українською, причому виходить це у них природно і невимушено. Спочатку ми дещо розгубилися, почувши замість звичного «Красотки, красотки, красотки кабаре!..» – «Красуні, красуні, красуні кабаре! Ви створені лиш для чарування!». Та після перших десяти хвилин вистави ми вже забули про «мовне питання» і насолоджувалися невідомою нам «українською» Сільвою.
Фото: Дмитрий Бабец

«Сільва» Імре Кальмана розпочала свою тріумфальну ходу зі сцен театрів Відня та Берліна в 1915 році. У Віденському театрі оперета йшла під авторською назвою «Королева чардашу», а «Сільвою» виставу нарекли вже в Росії. Протягом сторіччя вона залишається однією із найпопулярніших оперет у всьому світі. Кажуть, поставити «Сільву» – це безпрограшний хід для будь-якого театру. Прем’єра легендарної оперети у Дніпропетровському академічному українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка відбулася порівняно недавно – у середині жовтня минулого року. Тож «дніпропетровська» «Сільва» приїхала до Кременчука, як то кажуть, щойно з печі.

Дніпропетровці привезли з собою 60 чоловік масовки, яскраві костюми (Сільва тричі змінила вбрання; Едвін, Боні та масовка теж не пасли задніх) та симпатичні декорації.
Фото: Дмитрий Бабец

«Сільва» Імре Кальмана розпочала свою тріумфальну ходу зі сцен театрів Відня та Берліна в 1915 році. У Віденському театрі оперета йшла під авторською назвою «Королева чардашу», а «Сільвою» виставу нарекли вже в Росії. Протягом сторіччя вона залишається однією із найпопулярніших оперет у всьому світі. Кажуть, поставити «Сільву» – це безпрограшний хід для будь-якого театру. Прем’єра легендарної оперети у Дніпропетровському академічному українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка відбулася порівняно недавно – у середині жовтня минулого року. Тож «дніпропетровська» «Сільва» приїхала до Кременчука, як то кажуть, щойно з печі.



 
0
Автор: editor
Теги: театр
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх