Мила Крістель і сім кременчужан

13.08.2009, 10:24 Просмотров: 1 378
Це історія про німецьку гостинність та про те, як приємно їздити на пленери до лялькового німецького села..
Віктор Кобеляцький (зліва) та Олексій Рубанов

Історію цю «Телеграфу» розповіли два кременчуцькі художники – Олексій Рубанов та Віктор Кобеляцький. І вона нам страшенно сподобалась, бо руйнує традиційні стереотипи, і взагалі весела. Та ще й приправлена найліпшим віскі з усіх куточків світу.

Але про віскі потім. Спершу про стереотипи. От існує у світі стереотип, що німці – нація прагматична та ощадлива, і легковажних витрат вони не терплять. Можливо, так воно у 99 випадках і трапляється, але в нашому – 100-му, все вийшло по-іншому. Відома німецька скульптор Крістель Леманн узяла і запросила цього літа до себе в гості компанію аж із семи кременчужан – художників та їхніх дружин. Пані Крістель неодноразово приїздила до Кременчука, кілька разів тут навіть експонувалися її роботи (у краєзнавчому музеї). За роки подорожей вона заприязнилася із силою-силенною талановитих українських митців. І от запросила їх до Німеччини, на пленери та активний відпочинок з пивом та смачнющими швабськими ковбасками.

Кілька днів кременчуцькі гості жили у крихітному казковому містечку Тюбінген, а потім оселилися у Швайненбаху – ляльковому селищі, де розташована садиба пані Крістель. Тут, у просторому сільському будинку, вона живе зі своїм сином, його родиною та двома скаковими кіньми (у них власна стайня з видом на луки). Уявіть собі, самовіддана Крістель не лише розмістила гостей у своєму будинку, а ще й регулярно готувала їжу на всю комуну. Втім, пані скульптор виявилась жінкою щирою. Коли втомилася, сказала просто: «Хлопці, ось харчі, займайтеся!» І хлопці зайнялися. Непогано, до речі, впорались.

Втім, пиво та приготування обідів – то була не найголовніша справа під час відвідин Швайненбаху. Головним був живопис. Черепанов, Кобеляцький, Рубанов і Дейсун цілими днями пропадали на пленерах. Малювали все підряд – бо у тому малесенькому німецькому селищі геть усе було страшенно мальовничим. Для Олексія Рубанова Швайненбах став, мабуть, тим самим, що й Овер-сюр-Уаз для Ван Гога. Писалося у Швайненбаху легко і радісно. Бо гарним було все навкруги – і луки з конюшиною та маргаритками, і старі німецькі липи, і іграшкові будиночки, і гарнющі коні Крістель. Щоправда, «вангогівський» норматив – 80 полотен, написаних за час сільських канікул – Олексій не виконав. Але робіт створив чимало. І геть усі їх залишив у Швайненбаху – і на подарунки, і як «заначку» для майбутньої виставки.

На прощання німецько-кременчуцька комуна влаштувала вечірку – з пивом, шашликами, гостями і справжнісіньким шарманщиком. Той самовіддано намагався відшукати у своєму репертуарі хоча би якусь українську пісню. Знайшлася лише російська «Калинка». Треба сподіватися, педантичний німецький пан після цієї вечірки вивчить ще й «Цвіте терен». На перспективу, так би мовити.
І от, нарешті, про віскі. Пам’ятаєте, ми з цього почали історію? Так ось, віскі у Швайненбаху було цілісіньке море. Ну, добре, ставочок. У розпал прощальної вечірки син пані Крістель – суворий байкер, волинщик і архітектор Екхард – зник у будинку. А невдовзі виніс на двір свою колекцію сувенірних пляшечок віскі – байкер збирав їх багато років по всьому світу, усюди, де мандрував. Усі свої пляшечки Екхард, не здригнувшись, роздав кременчуцьким гостям. Сказав: «Пийте всі! Навіщо їм стояти без діла?!»
 Правда, чудова кінцівка для нашої історії? Втім, це ще не кінець. Бо німецько-кременчуцька комуна планує влаштувати грандіозну спільну виставку. І ми вам про неї обов’язково розповімо.

«Стара пекарня», Олексій Рубанов

Старовинну пекарню Олексій писав у Швайненбаху. А реставрував її син пані Крістель, Екхард. Він архітектор. Одного разу кременчужанам навіть спекли хліба у цій старовинній пекарні, за старим німецьким рецептом.

Фото Олексія Рубанова

Тюбінген – малесеньке, дуже декоративне містечко. Будинки тут стоять старовинні, ошатні і різнокольорові. Гарнющі, наче взяті з дитячої книжки старонімецьких казок.



 
0
Теги: Рубанов
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх