Розумник подався у депутати, а Коваленко став академіком

4.01.2011, 09:59 Просмотров: 4 069
Кременчуцька МАН відзначила 20-річчя.

 

22 грудня кременчуцька філія Малої академії наук України (МАНУ) відзначила своє 20-річчя. Того ж дня відбулися захисти наукових робіт – кременчуцькі школярі  представили на конкурс власні дослідницькі роботи з інформатики, медицини, фізики, математики, мовознавства, тощо. 
  22 грудня на урочистості в актовій залі Кременчуцького національного університету зібралась сила-силенна школярів, вчителів та науковців. До них приєдналась  купка чиновників.  На відкриття прибув віце-мер із гуманітарних питань пан Калашник.  Він виголосив цілком пристойну промову.  Свого часу депутати-дотепники пліткували, що нова команда міськвиконкому геть не володіє українською мовою. Та маємо засвідчити, що пан Калашник виступив набагато грамотніше за пана Азарова, наприклад. Також перед шановною публікою виступив голова Автозаводської райради пан Коваленко. За допомогу  кременчуцькій філії МАНУ він отримав звання Почесного академіка, страшенно від цього розвеселився (ми, до речі, теж), і почав весело вручати грамоти вчителям – підтримував під лікті сором’язливих вчительок, радісно посміхався і пояснював аудиторії, що «це – спілкування почесного академіка з народом». 
 До речі, пан Коваленко насправді послідовно підтримував Кременчуцьку філію МАНУ.  Саме в Автозаводському районі організували перше відділення МАНУ.  В Крюківському воно з’явилося лише через п’ять років. Утворення Кременчуцької філії Малої академії припало на сумні 90-ті роки, коли вчителям по три місяці поспіль не виплачували зарплату. А коштів, щоб відвезти школярів-науковців на конкурс до Полтави (не кажучи про Київ) взагалі не видавали.  І тоді президент Кременчуцької МАНУ пані Сьомик йшла до пана Коваленка, і він десь знаходив гроші. 
 І недарма знаходив. Бо за роки існування Кременчуцької  філії МАНУ 1024 її слухача перемогли на обласних конкурсах. А 80 кременчуцьких МАН-івців стали переможцями Всеукраїнських конкурсів. За останні 4 роки серед кременчуцьких юних науковців ще й виросли шість президентських стипендіатів. Про одну із стипендіаток – Юліану Панченко – «ТелеграфЪ» неодноразово писав. За визначні успіхи у навчанні  дівчина двічі отримувала стипендію Президента. І при цьому не могла «втовпитись» до Київського національного університету – бо  всі пільгові місця для вступу були забиті найрізноманітнішими пільговиками (чорнобильцями, дітьми шахтарів, тощо). Невідомо, чим би скінчилася для Юлі ця сумна історія, коли б президент Кременчуцької МАНУ пані Сьомик не зателефонувала напряму до Секретаріату Президента (на той час країною керував Президент Ющенко). Лише після цього розумницю Юліану Панченко все-таки зарахували до Київського університету.  
 Тож в історії  Кременчуцької філії МАНУ чимало яскравих сторінок. З чим ми її і вітаємо, та зичимо успіхів – приємно знати, що в Кременчуці ростуть освічені діти.
Між тим український уряд активно заважає нормально рости та розвиватися талановитим українським дітям. Порівняйте самі, наскільки різняться декларативні заяви урядовців та їхні реальні справи.

22 грудня кременчуцька філія Малої академії наук України (МАНУ) відзначила своє 20-річчя. Того ж дня відбулися захисти наукових робіт – кременчуцькі школярі  представили на конкурс власні дослідницькі роботи з інформатики, медицини, фізики, математики, мовознавства, тощо. 

  22 грудня на урочистості в актовій залі Кременчуцького національного університету зібралась сила-силенна школярів, вчителів та науковців. До них приєдналась  купка чиновників.  На відкриття прибув віце-мер із гуманітарних питань пан Калашник.  Він виголосив цілком пристойну промову.  Свого часу депутати-дотепники пліткували, що нова команда міськвиконкому геть не володіє українською мовою. Та маємо засвідчити, що пан Калашник виступив набагато грамотніше за пана Азарова, наприклад. Також перед шановною публікою виступив голова Автозаводської райради пан Коваленко. За допомогу  кременчуцькій філії МАНУ він отримав звання Почесного академіка, страшенно від цього розвеселився (ми, до речі, теж), і почав весело вручати грамоти вчителям – підтримував під лікті сором’язливих вчительок, радісно посміхався і пояснював аудиторії, що «це – спілкування почесного академіка з народом». 

 До речі, пан Коваленко насправді послідовно підтримував Кременчуцьку філію МАНУ.  Саме в Автозаводському районі організували перше відділення МАНУ.  В Крюківському воно з’явилося лише через п’ять років. Утворення Кременчуцької філії Малої академії припало на сумні 90-ті роки, коли вчителям по три місяці поспіль не виплачували зарплату. А коштів, щоб відвезти школярів-науковців на конкурс до Полтави (не кажучи про Київ) взагалі не видавали.  І тоді президент Кременчуцької МАНУ пані Сьомик йшла до пана Коваленка, і він десь знаходив гроші. 

 І недарма знаходив. Бо за роки існування Кременчуцької  філії МАНУ 1024 її слухача перемогли на обласних конкурсах. А 80 кременчуцьких МАН-івців стали переможцями Всеукраїнських конкурсів. За останні 4 роки серед кременчуцьких юних науковців ще й виросли шість президентських стипендіатів. Про одну із стипендіаток – Юліану Панченко – «ТелеграфЪ» неодноразово писав. За визначні успіхи у навчанні  дівчина двічі отримувала стипендію Президента. І при цьому не могла «втовпитись» до Київського національного університету – бо  всі пільгові місця для вступу були забиті найрізноманітнішими пільговиками (чорнобильцями, дітьми шахтарів, тощо). Невідомо, чим би скінчилася для Юлі ця сумна історія, коли б президент Кременчуцької МАНУ пані Сьомик не зателефонувала напряму до Секретаріату Президента (на той час країною керував Президент Ющенко). Лише після цього розумницю Юліану Панченко все-таки зарахували до Київського університету.  

 Тож в історії  Кременчуцької філії МАНУ чимало яскравих сторінок. З чим ми її і вітаємо, та зичимо успіхів – приємно знати, що в Кременчуці ростуть освічені діти.

Між тим український уряд активно заважає нормально рости та розвиватися талановитим українським дітям. Порівняйте самі, наскільки різняться декларативні заяви урядовців та їхні реальні справи.

 

Найперший кременчуцький розумник

 

Найперший кременчуцький розумник

Перед вами Станіслав Буров – найперший кременчуцький розумник.  У далекому 1992-му році він став першим кременчуцьким школярем – слухачем МАН – який переміг на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт Малої академії наук України в Києві. Причому переміг не з якимось штатним дитячим дослідженням з ботаніки, а написав роботу про «Утворення зубних бляшок у ротовій порожнині».  Хлопець вже тоді серйозно  цікавився стоматологією. Його енергійна, відома мама – завідувач Кременчуцької станції переливання крові пані Бурова – активно допомагала сину (до речі, і через 18 років на ювілейне засідання кременчуцької МАН мама з сином прийшли разом). 

 Нині пан Станіслав має в Кременчуці стоматологічну практику.  А цього року ще й став депутатом Автозаводської районної ради. Звісно, «ТелеграфЪ» поцікавився, навіщо розумник і переможець конкурсів МАНУ подався у депутати? Пан Станіслав відповів: «Мабуть, тому, що я знайомий не лише з проблемами ротової порожнини моїх клієнтів, а й з великою кількістю життєвих проблем кременчужан. Хочеться посприяти їхньому вирішенню». Взагалі, пан Станіслав розповів нам чимало цікавого. Єдине, що нам не вдалося – це вмовити його дозволити сфотографувати гарненьку сережку, яка прикрашає депутатське вушко.  А шкода, було б таке стильне фото – перспективний кременчуцький депутат із депутатським значком, стильною сережкою і самурайською зачіскою (довгий чорний «хвіст» закручений, як у справжнього роніна). Креативний прикид – шкода, що наші читачі побачать лише стандартний депутатський фасад молодого яппі.

АНАЛІЗУЙ ЦЕ

- Президент Янукович у своєму посланні до народу оголосив 2011 рік «роком освіти і інформаційного суспільства». Він підписав Указ №926/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні».

- Після Указу № 926 Президент Янукович підписав Указ № 927/2010 «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді». Згідно з Указом, Мала академія наук України отримала статус «Національного центру МАНУ».
- Водночас у проекті Державного бюджету України на 2011 рік фінансування освіти зменшено на 1,5 мільярди гривень. У цілому ж видатки на освіту у 2011 році заплановані на рівні 6% ВВП України (валовий внутрішній продукт). Для порівняння: у Німеччині освіта фінансується в межах 12% ВВП, у США – на фінансування освіти витрачається 15% ВВП.
То де нормально розвиватимуться талановиті діти?

 

ФОТОФАКТ: Обіцянка мера не виконана

15 декабря 2010 года

29 грудня 2010 року

 

 У минулих номерах «Телеграфа» ми розповіли, що міський голова пан Бабаєв вкрай обурений станом колишньої території Кременчуцької станції юних натуралістів (що на вулиці Карла Маркса). Він назвав її «кошмаром у центрі міста», сказав, що знає власника земельної ділянки, поговорить з ним,  і до Нового року ділянку приведуть до ладу – приберуть бур’яни та купи будівельного сміття. Новий рік завтра. Рука таємничих прибиральників так і не торкнулася засміченої ділянки у центрі міста.

У минулих номерах «Телеграфа» ми розповіли, що міський голова пан Бабаєв вкрай обурений станом колишньої території Кременчуцької станції юних натуралістів (що на вулиці Карла Маркса). Він назвав її «кошмаром у центрі міста», сказав, що знає власника земельної ділянки, поговорить з ним,  і до Нового року ділянку приведуть до ладу – приберуть бур’яни та купи будівельного сміття. Новий рік завтра. Рука таємничих прибиральників так і не торкнулася засміченої ділянки у центрі міста.

 



 
0
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх