Німецьке Слоненя оберігатиме кременчуцьких інвалідів

20.08.2009, 11:17 Просмотров: 2 156
Чому кременчуцькими дітьми-інвалідами опікується німецький бургомістр та німецькі поліцейські?.
Прогулянка на поліцейському катері
Німці вміють рахувати гроші. Через кризу вони збиралися скасувати прогулянку для дітей на потужному поліцейському катері – адже пальне для неї коштує 700 євро. Але поліцейські містечка Штоках сказали: гроші знайдемо, дітей покатаємо. І покатали. Цікаво, чому?
Фото Надії Колесник

Семеро вихованців кременчуцького Центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів провели два тижні на відпочинку на півдні Німеччини, у курортному містечку Штоках. Їхнє перебування оплатила німецька сторона та батьки. Кременчуцька влада нічим не допомогла.

Ця історія почалася чотири роки тому. Тоді обласне керівництво привезло до Кременчука пана Штольца – бургомістра німецького містечка Штоках. Німця привезли, щоб похвалитися перед ним Центром ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Фокус удався. Пан Штольц був просто у захваті, і щиро зізнався, що не очікував побачити в злиденній Україні такий пристойний реабілітаційний заклад. Наступного року він приїхав із дочкою. Панночка Штольц переймалася соціальними проблемами і їй було дуже цікаво познайомитися із досвідом кременчуцьких колег. А пан Штольц пішов далі і запросив директора Центру реабілітації разом із 7 вихованцями приїхати до Німеччини на двотижневі оздоровчі канікули. Відтоді щороку семеро маленьких кременчужан у супроводі двох вихователів їздять до Німеччини, у район одного з найчистіших у світі озера Бодензеє, до курортного містечка Штоках. Їхнє проживання, харчування та екскурсії по країні оплачує німецька сторона. Дорогу до Німеччини, візи та страхові поліси оплачують батьки. Цього року поїздка ледь не зірвалась – батькам нічим було платити за подорож. Кременчуцькі діти-інваліди живуть переважно у неповних сім’ях, без татка – чоловіки не витримують довго такої напруги. Мами маленьких інвалідів найчастіше не працюють – бо дитину не можна ані до дитсадка віддати, ані вдома залишити одну. Тож уся родина, трапляється, живе на одну дитячу пенсію. Керівництво Центру реабілітації неодноразово зверталося до кременчуцької влади з проханням винайти кошти та хоча би частково зменшити фінансовий тягар батьків. Адже два тижні на озері Бодензеє для дитини –інваліда того варті. Влада коштів не знайшла. Цього року 1000 гривень передала одна з кременчуцьких церков та ще 500 гривень дала жінка, власниця салону весільного вбрання. Гроші пішли на оплату медичних страховок та візи. І 24 липня семеро дітей таки поїхали до Берліна. Їхали до Німеччини «важкі» інваліди – хлопець-колясочник, дівча, яке пересувається лише на ходунках, та ще кілька дітей з цілим «букетом» захворювань.

Штоках – маленьке містечко, набагато менше за Кременчук. І дуже гостинне. Малих кременчужан зустрічали усім містом. Мер водив їх на екскурсію до мерії, поліцейські влаштували собаче шоу – цуцики-поліцаї вправно шукали заховані дітьми речі, затримували зловмисників тощо. Чотири молоді родини «скинулись» і вивезли кременчужан на пікнік із барбекю. І весь цей час діти жили в одному з найчистіших у Європі містечок, біля чудового озера Бодензеє. Ця розповідь могла б стати вкрай зворушливою різдвяною історією про добрі справи, коли б не кілька запитань, які так і залишились без відповіді. Чому кременчуцькими інвалідами опікується німецький бургомістр? Чому гроші на їхнє оздоровлення виділяють німецькі депутати? А що для дітей зробили наші? Наші депутати міськради на сесії 28 липня одностайно проголосували за те, щоб відібрати у Центру ранньої реабілітації дітей-інвалідів 395 тисяч гривень, необхідних для ремонту, та передати їх на будівництво стадіону. Сумнівна добра справа, чи не так?

Вірне Слоненя

У німецьких поліцейських є традиція – кожній дитині, яка потрапила у дорожньо-транспортну аварію, вони дарують іграшку Слоненя. Поліцейські розповідають дитині, що віднині Слоненя Герда (Ганс) завжди захищатиме та оберігатиме її, от тільки треба все-таки вивчити правила дорожнього руху та уважно дивитися на всі боки, коли переходиш вулицю. І носити з собою у ранці Слоненя, аби воно завжди слідкувало за безпекою. Таких Слоненят-захисників поліцейські міста Штоках подарували кожному маленькому кременчуцькому гостю.

Фрукти від фрау депутата

Для перебування кременчуцьких дітей мерія міста Штоках щороку виділяє окремий будинок. Тут усе облаштоване для комфортного проживання інвалідів – ліжка, ванні кімнати, кухня. У коридорах будинку висять фотографії кременчужан, які сюди приїздили раніше. А два великі холодильники завжди заповнені їжею. Крім того, місцевий булочник щоранку приносив у подарунок великий пакунок гарячих булочок. А одна пані депутат щоранку залишала біля дверей великий кошик свіжих фруктів. Це був її особистий подарунок, не профінансований мерією.

Чемодан шкарпеток

У містечку Штоках діє клуб бабусь. Щотижня вони збираються у кімнаті, яку безкоштовно виділяє їм мерія, п’ють каву, теревенять та займаються різними улюбленими справами – вишиванням, плетінням тощо. Бабусі також влаштували частування для кременчуцьких дітей. А одна з них передала цілий чемодан вовняних шкарпеток. Пані плела їх весь рік, аби вистачило усім малим у кременчуцькому Центрі (а їх там більше сотні).



 
0
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх