Відпустка: піти і повернутися

26.07.2007, 18:07 Просмотров: 3 204
Омріяна відпустка… Найприємніше словосполучення для вух усіх працюючих. Та де там! Психологи кажуть, що і тут не все так просто. Свою законну відпустку беруть не всі – трудоголіки власними руками шкодять здоров’ю, жертвуючи відпочинком заради грошей. Більшість із тих, хто таки бере відпустку, не вміє розслаблятися.

Синдром відсутності відпустки
Рак, депресії, серцеві напади, інсульти – все це, як стверджують американські вчені, наслідки так званого синдрому відсутності відпустки. Спеціалісти кажуть, що тривалість життя тих, хто страждає на цей синдром, менша, ніж у хронічних алкоголіків. Вперше його описали вчені США. Нині цим синдромом страждає кожен третій українець.
Страждальці
Ще років 15-20 років тому в Україні про синдром відсутності відпустки не йшлося. Люди намагалися піти на канікули будь-що. Вигризали путівки, зачитували начальнику монологи про свої права на відпочинок, вистоювали черги за квитками. Та життя змінилося. У нас з’явилася можливість заробляти гроші. «Українці стають трудоголіками, – каже психолог Крістіна Петриченко. – І не тому, що роботу свою обожнюють. А тому, що потрібно гроші заробляти. От і працюють роками без відпусток, забирають роботу додому, приносять у жертву заробітку свої вихідні. Або буває і так, що людина сама мріє про відпустку, а піти у неї не може – боїться, що за цей час її «підсидять». Так накопичена втома поступово переростає у хронічний стрес, а він, у свою чергу, у синдром відсутності відпустки». 
До речі, заробити собі цей синдром можна… у самій відпустці. «Занадто відповідальні працівники не вміють розслаблятися взагалі, – каже пані Петриченко. – Їм здається, що без них на роботі все завалиться. Тому, навіть «відпочиваючи» на морях, вони сплять разом з мобільниками і ноутбуками, весь час вирішуючи виробничі питання».
Це лікується
Синдром відсутності відпустки – це ще не вирок. Головне – навчитися правильно відпочивати.
- Ніколи і нізащо не відмовляйтеся від своєї законної відпустки.
- На відпочинку думайте тільки про відпочинок.
Не зациклюйтесь на апокаліптичних картинах того, що може статися на роботі, поки вас не буде. Краще уявіть, що буде з вашим здоров’ям, якщо ви залишите організм без відпочинку. Компроміс завжди можна знайти, а тим більше, із самим собою. «Підтягніть до відпустки усі хвости і відпочивайте з чистою совістю, – рекомендує Крістіна Петричекно. – Тоді не будете перейматися, що без вас усе зроблять не так. Або частину справ перенесіть на опісля відпустки. Все ще мучить сумління? Тоді довірте свою роботу тому співробітнику, на якого ви можете покластися».
- Забудьте про телефон та Інтернет у виробничих цілях.
- Не розбивайте відпустку «на шматочки».
Звісно, якщо ви маєте право на місячну відпустку, ви можете поділити її на два рази по два тижні. Та краще все-таки не робити цього. Вчені вважають, що про повноцінний відпочинок можна казати, лише якщо ви відпочиваєте не менше трьох тижнів. А от тижневий відпочинок взагалі не має ніякого сенсу. Максимум, що ви встигнене, – це відіспатися.  Ні про яке зняття стресу тут навіть не йдеться. «Організм переключається з робочого на режим відпустки у середньому п’ять-сім днів, – пояснює психолог. – І ті ж п’ять-сім днів йому потрібно, щоб знову налаштуватися на робочий лад. Тож якщо людина йде у відпустку всього на сім днів, то її організм перебудовується аж двічі за один тиждень!» Так можна серйозно нашкодити власному здоров’ю, тим більше якщо ви їдете відпочитати до іншого кліматичного пояса – до всіх радощів перелаштувань ритмів життя матимете ще й акліматизацію.   
-  Учені кажуть, що відпочити – значить повністю змінити рід діяльності. Тобто, якщо ви з ранку до ночі сидите в офісі, вам краще сумістити відпочинок з фізичними навантаженнями. Підійдуть і активні види спорту, і прополювання грядок. Якщо ж ви весь рік крутилися, як білка у колесі, то вам краще збавити темп, добре виспатися і повалятися десь у шезлонзі з книжкою. «Та, насправді, у цьому випадку унікальних порад не існує, – каже Крістіна Петриченко. – Відпочивайте так, як ви самі вважаєте за потрібне. Головне – відпочивайте».
Поствідпускний синдром
Як твердять психологи, відпустка – це палиця на два кінці. Одні наживають собі синдром відсутності відпустки, тому що їх на відпочинок стусанами не виженеш. Інші не хочуть з відпустки повертатися, аж ревуть. Останнім психологи впевнено ставлять діагноз – поствідпускний синдром – і кажуть, що ніхто так не потребує відпустки, як той, хто з неї повернувся.
Учені підрахували, що ця душевна недуга наздоганяє 35 відсотків співробітників, які повертаються на роботу після вдалої відпустки. Депресія може вразити будь-кого. І хоча роботодавці нудьгу своїх підлеглих серйозно не сприямають, мовляв, ой, які ми «балувані», багатьом фірмам та підприємствам поствідпускний синдром завдає реальної шкоди. «Відпускники» стають неуважними, їм несила виконувати найпростіші завдання, трудові будні бачать у сірому світлі, а робота стає для них важким тягарем. Трапляється навіть так, що після виходу з відпустки людина може захворіти і піти на лікарняний. Так проявляється захисна реакція організму, класичний психологічний прийом – подовжити собі відпустку. Адже хвороба допомагає зробити перехід у навколишню реальність менш болючим. Та й це – ще не програма-максимум для горе-відпускників. Особливо вразливі натури навіть починають цікавитись об’явами у пошуках нової роботи.
Трудоголіки та ледарі, об’єднуйтесь!
- На прояви поствідпускного синдрому впливає ставлення людини до своєї роботи. Лікарі кажуть, що значно яскравіше депресія після канікул проявляється у тих, хто не в захваті від своєї роботи. Праця для них занадто нудна або занадто відповідальна.
- Важко включитися у робочий режим тим, хто не змінює сфери своєї діяльності, занадто довго сидить на одному місці. 
- Чоловіки та жінки по-різному сприймають повернення до роботи. Жінкам зміна ритму дається легше. Їх психіка більш гнучка, вони із задоволення ідуть до офісів, щоб розповісти колегам про свої подорожі та пригоди.
- Поствідпускний синдром «чіпляється» і до трудоголиків, і до ледарів. Останнім, звісно, повертатися на роботу важче.
Життя після відпустки
Під час поствідпускного синдрому людина схильна до перебільшення негативних факторів. Її оцінка навколишньої дійсності – хибна. Тому психологи рекомендують все-таки вживати заходів для нейтралізації депресії. Існує маса прийомів «поствідпусткної терапії».
- Психологи пояснюють появу поствідпускнго синдрому так: відпустка – це стимул, подія. Ми чекаємо на неї, передчуваємо, хвилюємося. Але ось довгоочікуваний відпочинок позаду, і всередині нас оселяється пустота. Нічого робити не хочеться, тому що немає стимулу. Тому перед тим, як відправлятися у відпустку, складіть план наступних приємних заходів – сходити на концерт улюбленого виконавця чи в гості, купити щось значуще для дому або для себе, отримати водійські права, підкорити нові кар’єрні вершини, поїхати у наступну відпустку, у решті-решт. Одним словом, підсолодіть собі пігулку. «Почніть із першого ж робочого дня, – рекомендує Крістіна Петриченко. – як тільки він завершиться, купіть собі щось приємне, сходіть у кафе – маєте ж ви отримати якусь винагороду за те, що по-геройськи відсиділи цілий робочий день!»
- Розслаблений організм сприйме роботу як насилля над собою. Про це слід подумати зарані. Відмовтеся від схеми «з корабля на бал». Поверніться з канікул хоча б за два-три дні до виходу на роботу. У вас буде час виспатись, акліматизуватися, поділитися враженнями – стрес від зміни обстановки буде не таким болісним. «Та всі ми знаємо, якими замалими бувають зараз відпустки, – каже пані Петричекно. –  Якщо ви повернулися з відпустки впритул до роботи, то спробуйте все-таки налаштувати себе на позитивний лад. Мовляв, усе, я добре відпочив, а тепер – час заробляти грошики».
- Плануйте свою відпуску так, щоб вихід із неї припав на середу-четвер. Так вам буде легше увійти в новий робочий ритм. Вийшли з канікул, поділилися з колегами приємними враженнями, попланувалися трошки наперед, розібрали папери, перечитали пошту, увійшли в курс справ – аж на горизонті вихідні, і ви знову відпочиватимете. А з понеділка можна вже братися і до справжньої роботи.
- Психологи не рекомендують у перший же робочий день штурмувати кар’єрні вершини і братися за великі подвиги. Доведеться змиритися – все одно у вас навряд чи щось вийде. «Краще зайнятися плануванням роботи на день, тиждень, місяць, – рекомендує Крістіна Петриченко. – І потихеньку вливайтеся у роботу». Для початку не забороняється побути «трієчником», а відповідальність та ентузіазм невдовзі до вас повернуться.
- Поставте у своїй відпустці ритуальну точку – відзначте своє повернення з колегами символічними посиденьками. Покажіть їм фото, подаруйте сувеніри, розкажіть про відпочинок. Переживіть усі приємні моменти ще раз разом з колегами – це дещо згладить перехід від одного способу життя до іншого.

80 відсотків усіх заяв про звільнення пишуть співробітники, які щойно вийшли з відпустки.

А як у них?
Українцям за законом належить відпочивати 24 дні. А от італійці відпочивають 45 робочих днів на рік. Швейцарці – 32 дні. Данці, французи, австрійці та іспанці «байдикують» по 30 днів. Ірландці ходять у відпустку на 28 днів, голландці – на 25, бельгійці – на 24, норвежці – на 21 день.
А от у японців, які навіть мають слово, яке означає смерть від перепрацювання – «кароши» – відпочивають 18 робочих днів. Зате американці – справжні трудоголіки. Вони відпочивають усього 10 днів на рік. До того ж у США не існує законодавчих норм тривалості відпустки – усе залежить від умов контракту.



 
0
Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх