ЦЕ МАЮТЬ ЗНАТИ БАТЬКИ. ТАК РОБИТИ НЕ ТРЕБА!

19.03.2005, 20:03 Просмотров: 1 450
Коли в сім’ї з’являється наркоман, життя та поведінка членів родини змінюється – вони стають – за визначенням психологів – співзалежними особами. Те саме може трапитися з близькими друзями наркомана, які опікуються його долею. Ці люди, які щиро вірять, щ.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ, ВИПРАВДАННЯ

Лише тінь людини. Автопортрет наркомана. Малюнок виконаний на заняттях з арт - терапії.

Співзалежний родич (найчастіше мати або батько) шукає зовнішню, поверхову причину наркоманії. Він не бажає визнавати  серйозності того, що сталося. Він вважає, що сина або дочку “присадили” на наркотик у поганій компанії, що дитина просто піддалася поганому впливу і варто лише ізолювати її від оточення, вивести за межі населеного пункту, де багато знайомих наркоманів,  і все скінчиться.  Співзалежні родичі переконують себе, що їхні діти – ще не “закінчені” наркомани. Цю думку підтримують самі наркомани, обіцяючи батькам “зав’язати” з наркотиками. У такій ситуації батьки часто застосовують сумнівне і, як правило, дуже дороге приватне лікування – рекламна кампанія таких закладів зазвичай обіцяє зцілення у 98 випадках зі 100.  Від такого лікування батьки очікують магічного зцілення.  Надалі  з’ясовується, що рекламні обіцянки аж ніяк не відповідають реаліям.
Намагаючись приховати проблему, батьки рідко звертаються за консультацією до спеціалістів, покірно роздають борги, які наробив наркоман, викуповують віддані у заставу речі – а наркоман регулярно обіцяє виправитися. Батьки знаходять можливість відправити наркомана до армії, за кордон, влаштовують на престижну роботу, купують, нарешті, автомобіль. Наслухавшись розповідей наркомана про жахи абстиненції, батьки  купують йому  “за червоним рецептом” транквілізатори та трамадол – які самі можуть викликати залежність і, звичайно, не дають очікуваного позитивного ефекту.
Список уловок, завдяки яким співзалежні намагаються впоратися з проблемою наркоманії близької людини, можна продовжити до безкінечності. Перераховані методи безумовно деструктивні і не сприяють одужанню наркомана. Надалі співзалежність переходить у наступну стадію.

КОНТРОЛЬ

Виконавши титанічний труд, спрямований на те, аби відкупитися від наркоманії, і не отримавши очікуваного результату, співзалежні кидаються до інших крайнощів – встановлюють наджорсткий контроль за наркоманом. Вони стежать за кожним його кроком, супроводжують його до школи або на роботу, підслуховують телефонні розмови, підглядають, що він робить. Вони контролюють час приходу, обнюхують, оглядають тіло наркомана, шукають сліди уколів, риються в особистих речах, знищують знайдені наркотики та шприци. Деяким співзалежним вдається утримувати наркомана вдома, під замком, трапляється, його навіть приковують наручниками до батареї. Таким чином співзалежний перебирає на себе повну відповідальність за долю наркомана. У відповідь на це наркомани знаходять будь-які можливості продовжувати вживати наркотики. І настає чергова стадія співзалежності.

ЗВИНУВАЧЕННЯ

Втомившись від постійного контролю та втративши надію на швидке зцілення, співзалежні починають тиснути на свідомість наркомана, сподіваючись викликати у нього співчуття та почуття провини. Починаються докори: “Я тебе народила, виростила, вигодувала, подивись, до чого ти мене довів?! Якщо ти не кинеш наркотики, ми відмовимось від тебе, виженемо з хати, посадимо у тюрму!”  Далі йдуть погрози і навіть фізичне покарання. Співзалежні намагаються відокремитися від наркомана, але їхня діяльність найчастіше носить хаотичний непослідовний характер.  Вона більше побудована на емоціях, аніж на  здоровому глузді.
Якщо у характері співзалежного не почнуться якісно нові зміни, процес набирає незворотного характеру – стосунки руйнуються невиправно.

КАПІТУЛЯЦІЯ

Співзалежна (найчастіше мати) повністю примирюється з ситуацією. На цей час вона вже залишається у злиднях і самотності. Сім’я, як правило, розпадається, чоловік та інші діти залишають хвору сім’ю. Намагаючись не витрачати сили навіть на емоції, ненавидячи усіх на світі щасливих людей, мати покірно несе свій хрест, вважаючи цей шлях єдино правильним. Вона лише молиться, “аби не стало гірше”.
Не вбачаючи іншого виходу, мати часто сама купує наркотик сину або доньці та намагається видавати його невеличкими порціями. Влаштовуючи наркомана на лікування, вона власноруч  приносить йому до лікарні наркотик.
Така ситуація найчастіше призводить до дуже тяжких наслідків – наркоман, опікуваний турботливою матір’ю, помирає.

ДІЇ БАТЬКІВ, ЯКІ МОЖУТЬ ПІДШТОВХНУТИ ДИТИНУ ДО НАРКОМАНІЇ

1. Родина ніколи не збирається за спільною сімейною трапезою.
2. Сім’я ніколи не виїжджає у спільні сімейні поїздки, хоча б на вихідні.
3. Батьки лише звертаються до дітей – “ти маєш вчити уроки”, “помий посуд”, “будь слухняним” та ін.  -  але не розмовляють з ними та ніколи не вислуховують.
4. Батьки карають дітей у присутності сторонніх.
5. Батьки ніколи не хвалять дітей, не визнають їхніх досягнень.
6. Батьки завжди приймають рішення за дітей.
7. Батьки перекладають відповідальність за дітей на школу та суспільство.
8. Батьки здійснюють гіперопікування –  ніколи не дають дитині відчути холод, втому, відповідальність.
9. Погрожують дітям: “Якщо  прийматимеш наркотики, я тебе сильно покараю!”
10. Батьки постійно “вигрібають” за дітьми – виправляють ситуацію, створену поведінкою дитини, і таким чином не дають дитині можливості відчути наслідки вчинених нею дій.
11. Батьки не дозволяють дітям вільно проявляти такі почуття, як сум, страх.
12. Змушують дітей відчувати, що їхні помилки – це насправді гріхи.
13. Батьки ніколи не довіряють власним дітям.

Відомий американський психолог Долорес Керан проаналізувала 500 здорових, дійсно благополучних  сімей. Вона дійшла висновку, що у цих сім’ях члени родини вільно спілкуються та вислуховують один одного. Вчать дітей поважати інших. Довіряють дітям та поважають їхній особистий простір. Серйозні рішення приймають після спільного сімейного обговорення з дітьми. Пані Керан звернула увагу на те, що кількість грошей та гарний харчовий раціон не являлися вирішальними для спокою та гармонії у цих родинах. На думку психолога, сімейне благополуччя не залежить напряму від кількості харчів у холодильнику та кількості коштів на рахунку.

УВАГА! ТРИВОЖНІ СИМПТОМИ

Основні ознаки раннього вживання наркотиків:
- дитина починає дуже багато пити, якщо вживає ширку;
- поява у лексиконі  слів: “драп”, “вінт”, “чорне”, “розкумарка”, “долбити”, “баян”, “колеса”, “закинутися”, “втикати”, “марки”, “кислота”, “харіт”;
- поява у підлітка таких речовин: оцет, сода, марганцівка, кристалічний йод, розчинники, невідомі порошки та рідини, здрібнені голівки маку, конопля;
- різкі зміни поведінки (необгрунтована дратівливість, агресивність, ейфорічне збудження протягом тривалого часу, відсутність сну протягом доби, різка зміна кола друзів, різке погіршення пам’яті, сильна втомлюваність);
- виникнення боргів;
- зникнення цінних речей з дому;
- різкий запах розчинника у квартирі, коли ви повернулися після тривалої відсутності (у цей час у квартирі можуть варити ширку).



 
0
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх