Чому в бюджеті немає грошей?

8.03.2007, 17:03 Просмотров: 1 586
Кременчужани постійно чують від міської влади жалісні пісні про те, що у бюджеті немає коштів. Особливо дружно владний хор звучить, коли необхідно відремонтувати дороги, під’їзди, налагодити освітлення або залатати шкільний дах. Головним винуватцем перманентних фінансових проблем зазвичай називають державу. Але хіба лише держава у цьому винна? «ТелеграфЪ» проаналізував рішення міської ради та міського голови, озвучені на останній, XI сесії міськради.

Мер розкидається нашими грошима

Цей паркан оцінений у 94 гривні.
Фото: Дмитрий Бабец

На вулиці Жовтневій – біля шпиталю інвалідів ВВО -  знаходиться комунальне підприємство «Союзрембуд».  Воно займає близько  гектара  інвестиційно  привабливої   землі у центральній частині міста.  А  центр зараз  активно забудовується  приватними компаніями.  Більшістю з  них  керують  депутати  кременчуцької  міськради. 
І ось  на останній  сесії депутати міськради раптом  дружно голосують  за те, щоби дозволити комунальному підприємству «Союзрембуд»  (голова – депутат міськради Шендрик) списати  основні засоби підприємства, які належать до комунальної власності територіальної громади Кременчука. А списати та демонтувати  їх треба, бо підприємство звільняє ділянку – тепер тут вестиметься  будівництво  багатоповерхівок.
Залишкову  ціну за комунальне майно «Союзрембуду»  депутати затвердили смішну – близько 68 тисяч гривень.  Наприклад, паркан  із залізобетонних плит, який тягнеться по периметру ділянки площею у гектар,  оцінений  у  94 гривні.
Депутати-комуністи виступили проти занизької  оцінки  вартості комунального майна та запропонували виставити його на аукціон – разом з інвестиційно привабливою земельною  ділянкою. На думку комуністів, у такому випадку реалізація комунального майна принесла б міському бюджету 3-4 мільйони гривень.
Депутати не підтримали пропозицію -  не проголосували за аукціон.  І, фактично, начхали на можливість продати комунальну власність із зиском для міста та покласти до бюджету розвитку Кременчука 3-4 мільйони  гривень.
Коли депутати чхають на інтереси громадян, гарантом прав кременчужан має виступити міський  голова.  Але  міський  голова пан Глухов  теж  висловився  проти аукціону.   Свою позицію він аргументував так: якщо ми продамо з аукціону  ділянку та майно за 4 або навіть 5 мільйонів, ця сума «ляже на карман тих, хто купить квартири у новому будинку!».
Позиція міського голови виглядає більш, ніж дивно. У даному випадку, він розкидається   грошима мешканців  міста.  Адже кошти від  продажу комунального майна йдуть  до бюджету розвитку міста.  Тобто, за ці кошти могли б побудувати шматок такого  необхідного  Крюкову та нагірній частині  водогону або  відремонтувати  частину бридких кременчуцьких доріг та тротуарів.  4-5 мільйонів, від яких так легко відмовився мер, - це майже половина бюджету розвитку Кременчука на 2007 рік (весь бюджет складає трохи більше 10 мільйонів гривень).
Але міський голова  знехтував інтересами майже  300 тисяч  громадян заради 50 сімей, що оселяться у новобудові. Хто ці сім’ї?   Звідки така турбота про них?  Чи все-таки це турбота не про них, а про економію коштів фірм-забудовників, які б мали викупити ділянку та майно?  На сесії  називався  найімовірніший  забудовник –  кременчуцька фірма «Житлоінвест».  З нею  щільно  пов’язані  депутати  міськради – соціалісти Шевчук та Кушнір.  Якщо  будуватиме саме ця фірма, все стає на свої місця.  Депутати міськради лобіюють власні інтереси.   Мер їх  підтримує.  А міська громада пролітає «мимо денег».

«Свої» не платять. До бюджету.

За цей полігон у центрі міста бюджет отримав всього 60 тисяч гривень
Фото: Дмитрий Бабец

XI сесію міськради, де кременчуцькі депутати ділили між собою  комунальні  землі, відвідав  колишній міський голова, а нині народний депутат пан Надоша.  Він поставив цілком слушне запитання: чому сьогодні  місто отримує  так  мало  коштів від продажу  земельних  ділянок та за  дозволи на будівництво?   За словами пана Надоші, за 18-мільйоннне будівництво торговельно-розважального комплексу «Енеїда» на місці знищеного парку МЮДа  Кременчук отримав лише  60 000 гривень – компенсаційні кошти за вирубані  дерева.  То у чому зиск для міста від такого будівництва?   Чому козирну величезну  ділянку напроти  центрального вокзалу не продали з аукціону, щоби заробити кілька мільйонів гривень  для  міста?
Жоден з депутатів не відповів на запитання нардепа. Промовчав і міський голова. Чому? Можливо, тому що із забудовниками - «варягами» не все так просто?  Левову  частку торговельно-розважального комплексу  «Енеїда»  зводить донецька  фірма «Амстор-М».  Але зайшла вона до парку МЮДа, на нашу думку, за сприяння  впливового депутата кременчуцької  міськради пана Сеня.  До речі, він і сам будує  власний  шматок  комплексу «Енеїда».  Кілька років тому міська влада передала парк МЮДа в управління  пану Сеню  – точніше, фірмі «Меркатор-АЗС», якою він керує.  Тоді ж була розроблена угода, згідно з якою влада не мала  права  здати в оренду та змінити  цільове призначення  паркової  земельної  ділянки без узгодження з  управителем – паном Сенем.  Отже, маємо всі підстави вважати, що присутність «Амстор-М»  у парку  узгоджена  із впливовим депутатом.  Більше того,  маємо підстави вважати, що сам депутат її  з владою і узгодив – на певних умовах.  Адже пан Сень – не та особа, якій  нинішня міська влада могла б ставити вимоги.  
Отже, панове між собою домовились.  Але кременчуцька громада знову пролетіла «мимо денег».  Адже  сума, отримана містом  за величезну ділянку, мізерна.  Ділянку не продали, а здали у дуже скромну оренду (рішення міськради від 31.01.2006).  У 2008-му, коли термін оренди  скінчиться, ділянку приватизують забудовники – на пріоритетних і дуже вигідних для себе умовах.  «Свої» у Кременчуці не платять.  До бюджету. 

 

Депутати зарили у попіл ще 300 000 гривень

Це депутати вважають клубом
Фото: Дмитрий Бабец

Зазвичай, грошей немає або тому, що немає, або тому, що їх  розтаскують.  Якщо говорити про бюджет розвитку Кременчука на 2007 рік, то у ньому трапляється і те, і те. Бюджет досить скромний, як для промислового міста – 10 691 179 грн. на рік.  Коштів обмаль, і на них треба побудувати водопровід на вулиці Макаренка, залатати дорожнє покриття на вулицях Художній та Насосній, реконструювати  котельні у кварталах 176 та 17, побудувати водопровід на Московській та водогін від дюкера на Мічуріна, а також реконструювати табір  «Зоряний»,  музей Макаренка та міський краєзнавчий музей –  і це ще далеко не повний перелік об’єктів будівництва та реконструкції на 2007 рік.  А коштів, нагадаємо, усього 10 нещасних мільйонів.
Тим дивніше виглядає рішення депутатів міськради, які проголосували на XI сесії міськради за виділення 300 000 гривень з бюджету розвитку 2007 року  на реконструкцію будівлі колишнього клубу залізничників.
Старий клуб знаходився у Міському саду. 12 лютого цього року  клуб  дощенту згорів.  А через два тижні, 27 лютого, депутати все одно  уперто виділяють на його реконструкцію 300 000 гривень.  Що збираються  реконструювати панове  депутати  на згарищі?  Чи згарище – це лише зручна  декорація для безслідного  зникнення  чергової  порції  бюджетних коштів?  До речі, у Міському саду їх здиміло  чимало.  Просто якийсь містечковий  Бермудський  трикутник виходить.  В результаті недобросовісного управління міського спорткомітету (саме йому влада передала в управління у 2005 році Міський сад ) місто вже втратило гроші  - приміщення клубу згоріло.  Але депутати знову вкидають кошти в цей Бермудський трикутник.  Чи доречні такі витрати бюджетних коштів?

Порівняй!
Для реконструкції  реально існуючого дитячого  табору «Зоряний» депутати виділили 400 000 грн.  А  для реально неіснуючого клубу залізничників – 300 000 грн.



 
0
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх