«Вам феєрверк довгий, хвилин на 20, чи гарний?». Як пускати гроші на вітер безпечно та красиво

14.12.2006, 19:12 Просмотров: 1 536
Уже сьогодні можна впевнено стверджувати, що в новорічну ніч у Кременчуці, крім офіційних салютів, «подаватимуть голос» і тисячі аматорських. Люди звикли «закріплювати» свої веселощі яскравим видовищем. І не жалкують своїх грошей на різноманітні «фонтанчики», «водоспади», «свічечки», хлопавки та іншу піротехніку. Отож, як пускати гроші «на вітер» безпечно та красиво, «ТелеграфЪ» дізнавався у професіоналів.

Як виявилося, організувати яскраве видовище можна за трьома варіантами. Перший – покластися на досвідченість та замовити феєрверк у організацій, які цим займаються професійно. У цьому випадку орієнтуйтеся мінімум на 500 гривень – фахівці стверджують, що і на цю суму можна влаштувати красивий феєрверк.
– Але погнавшись за дешевизною, можна програти у якості, – каже Андрій, організатор феєрверків. – Проте і висока ціна також не гарантія успіху. Попросіть у фірми, в якої замовляєте «новорічне диво», відеозйомки феєрверків. Так ви побачите на власні очі, що на вас чекає у новорічну ніч, і будете точно знати, за що платите гроші.
Другий варіант – організувати це видовище самостійно. Проте і тут варто звернутися до піротехнічного центру, де вам детально розкажуть, як красиво та безпечно «бабахнути». Третій, більш розповсюджений, але менш безпечний варіант – придбати «іграшку» і запустити її власноруч, просто дотримуючись інструкції на обкладинці.

Обережно – не спаліть хату сусідові
Дуже часто, не знаючи до пуття, що саме нам потрібно, ми підходимо до продавця і, розмахуючи руками, намагаємося описати, який феєрверк хочемо побачити на своїй вечірці. Продавці у свою чергу також переходять на мову жестів, описуючи той чи інший товар. А якщо і самі не знають, що продають, говорять просто: «Беріть – там все написано». Щоправда, там де «все написано», іноді дійсно трапляються детальні та правильні інструкції. Їх все-таки варто дотримуватись, аби запустити феєрверк без сюрпризів. І собі та людям, що поруч, здоров’я збережете, і хату сусідові не спалите.
Та все ж, прямуючи до магазину, бажано бути хоча б трохи в курсі, які «святкові» піротехнічні вироби взагалі існують у природі. А поділяються вони на ті, які можна використовувати у приміщенні, та ті, що запускають лише надворі.
– Усередині приміщень дозволяється використовувати феєрверки, які не залишають після себе великої кількості продуктів згорання, не роблять багато шуму та не змушують гостей виловлювати у своїх тарілках «фрагменти», що розлітаються під час вибуху, – говорить Андрій. – Це – бенгальські свічки (крім кольорових), хлопавки, настільні феєрверки та деякі види фонтанів. Усі інші піротехнічні вироби потрібно запускати лише на свіжому повітрі. До того ж майданчик, на якому планується розрядити яскраву «іграшку», необхідно облюбувати заздалегідь. Його розмір повинен відповідати максимальному розміру небезпечної зони, що вказана на упаковці. До того ж під час сильного вітру розмір небезпечної зони потрібно збільшити у 3-4 рази. Підпаливши виріб відразу ж відійдіть на безпечну відстань, глядачі теж повинні знаходитись поза межами небезпечної зони.
Місцеві фахівці наполегливо не радять купувати ракети, якими можна стріляти лише у місцевості, де немає «перешкод» (будинків та людей). Часто неправильно встановлені ракети стають причиною пожеж та серйозних травм.

Вам феєрверк гарний чи хвилин на двадцять?
Якщо організатори вогняного дійства ставлять вам це запитання, краще вибрати гарний. Адже ми влаштовані так, що сприйняття людиною видовища «притупляється» вже на п’ятій хвилині. Якщо ж диво триває біля тридцяти хвилин, то, за словами спеціалістів-піротехніків: «Коли тобі так довго намагаються зробити добре, то й не розумієш потім, чи дійсно було добре».
– Більш емоційно сприймається безперервна картина, аніж окремі картинки, між якими є пауза, – каже Валерій, який давно займається організацією феєрверків. – Для того, щоб зробити красивий феєрверк, професіонали складають спеціальні сценарії. Стандартна композиція включає зазвичай три частини: низовий феєрверк, парковий та висотний.
Низовий – це конструкції, розташовані на висоті 5-10 метрів від землі – «фонтани», які горять та крутяться, «водоспади», «свічі», надписи. Такий феєрверк підходить для невеликих заходів, дитячих свят. Він виключає стрільбу і безпечний для глядачів вже на відстані п’яти метрів. Парковий феєрверк об’єднує піротехнічні вироби, які «стріляють» більш ніж на 50-60 метрів. Це «римські свічі», «бураки», салютні кулі тощо. У цього феєрверку радіус небезпечної зони до 60 метрів.
А от «розмальовування» святкового неба – справа висотних феєрверків, які дозволяють зробити приголомшливе видовище на висоті до 300 метрів.
Феєрверкери не дуже люблять денні «композиції», вони запевняють, що 40 відсотків видовища втрачається.
– Удень краще використовувати спецефекти, –  каже Валерій. – Це – спалахи, фонтанчики, кольоровий дим. На дитячих святах відмінний ефект досягається за допомогою пневмопристроїв. Стріляють серпантином, конфетті, повітряними кулями, маленькими іграшками.

Небезпечне свято
Уже сьогодні на кременчуцьких базарах та в магазинах можна придбати бенгальські вогні, свічки, хлопавки. Щодо феєрверків та салютів, то більший вибір буде ближче до Нового року. «ТелеграфЪ» спробував купити у кіосках петарди. Але скрізь нам відповідали, що такого добра у них немає. А на центральному ринку запевнили, що і не буде, адже продаж цих піротехнічних виробів заборонений. Можливо, наша непідліткова зовнішність відлякувала продавців, бо цікаво, де купують свою улюблену «іграшку» малолітні кременчужани? Принаймні, на вулицях міста канонади не вщухають. До всього варто додати, що феєрверки мають право купувати лише ті, кому виповнилося 18. На сьогодні також заборонено запускати піротехніку з вікон, балконів та поблизу будинків, тому що це може призвести до пошкодження житлових приміщень (може виникнути пожежа), травмування людей. За словами медпрацівників, поранення через піротехніку можна назвати винятково новорічними, адже саме у це свято до травмопунктів звертається найбільше потерпілих.
– Протягом року з такими травмами ми, зазвичай, не стикаємося, – коментує Олександр Петрусенко, завідувач травмопункту третьої міської лікарні. –  Я часто чергую в ніч на Новий рік. Минулого року, наприклад, було два випадки, коли до нас зверталися люди з травмами, які вони отримали під час використання піротехніки. Кидають петарди та інші вибухові вироби під ноги, в кишені. Кілька років тому у чоловіка щось вибухнуло в руках – були поранені пальці. 

Моду на феєрверки ввів Петро І
Першими піротехніку винайшли китайці. У Росії ж феєрверки з’явилися за часів правління Петра І. Тоді жодне свято не проходило без вогневих ігрищ та забав, які дуже полюбляв і сам цар. Вогневі кулі на той час були безбарвні, і глядачам перед початком дійства роздавали різнокольорові скельця.
Петро І власноруч створював вогневі картини, начиняв та запускав ракети, винаходив кольорові вогні. Сценічні майданчики на той час іноді доходили до п’яти тисяч метрів квадратних. Як правило, на таких сценах будувалися багатопланові декорації. Тоді цар на перше місце ставив відчуття своїх гостей, а не безпеку придворних та солдат. Адже саме вони, перевдягнені у маскарадні костюми, бігали по сцені з факелами. Часто отримували сильні опіки, а іноді взагалі ставали каліками на все життя.



 
0
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх