Портрет кременчужанина

6.07.2006, 20:07 Просмотров: 1 343
У календарі ООН 11 липня значиться як Всесвітній день народонаселення. Ця дата – сигнал до всіх людей планети, щоб вони звернули увагу на демографічні проблеми: в яких умовах ми живемо, чи поважаємо права один одного, як ставимося до літніх людей і дітей, якими темпами розмножуємося, врешті-решт. З нагоди цього дня ми вирішили прискіпливіше придивитися до самих себе, до кременчужан. І ось який портрет ми накидали.

Середньостатистичний кременчужанин – українець...
Наше місто – справжній міксер. Тут знайшли свій дім росіяни, білоруси та азербайджанці. Тут нормально себе почувають вірмени і болгари, грузини і євреї, казахи і корейці. Молдавани і лезгіни, поляки і німці, татари, цигани і чуваші вважають Кременчук своєю другою Батьківщиною. Загалом у місті на Дніпрі мирно співіснують більше 70 національностей. Але все-таки типовий кременчужанин – „хохол” на 83 відсотки. Саме стільки наших городян під час останнього перепису населення 2001 року вказали у графі „національність” – українець.

... і особа жіночої статі
Як правило, у нашому місті народжується більше хлопчиків, ніж дівчат. Поступово, до 20 років, рахунок зрівнюється і пропорція „сильна стать – слабка стать” виглядає вже як 1:1. Ще через 20 років місто набуває дедалі більше жіночих рис. Ряди чоловіків активно рідшають – на кожного кременчужанина припадає „півтори” жінки.  У віці 60-70 років рахунок уже становить 3:1 на користь жінок. Втім, хіба то користь... Про довгожителів годі й казати. Дев’ятий десяток у більшості своїй жінки проживають на самоті, адже співвідношення слабкої статі до сильної у цьому віці складає сумні 8:1.

Він пам’ятає, яка мова в нього рідна...
75,5 відсотків кременчужан вважають своєю рідною мовою українську і близько 24 – російську.

... непогано заробляє
Середньостатистичний кремечужанин має 1120 гривень заробітку на місяць. Досить непогано, якщо врахувати, що середня „получка” по Полтавській області складає 860 гривень. Виявляється, нам годі й жалітися, на відміну від мешканців Тернопільської області. Там живуть найбідніші українці, які мають за свою працю всього 645 гривень на місяць. Найбагатші українці мешкають у Києві. Наші столичні співвітчизники отримують 1 550 гривень з копійками. Це, до речі, на 430 гривень більше, аніж заробляємо ми.

... розмножується не брунькуванням
Хоча, якби наші городяни все-таки розмножувалися цим розповсюдженим серед рослин способом, то, може, і користі було б більше. Типова кременчуцька сім’я не балує себе такою розкішшю як двоє, а тим паче, троє діточок. З іншого боку, ми таки стали народжувати більше. Кременчужани взялися за розум і почали сумлінно працювати над поліпшенням демографічної ситуації. Починаючи з 2002, у нашому місті на світ з’являється на добру сотню немовлят більше, ніж кожного попереднього року. Та це, на жаль, не означає, що населення міста збільшується. Зовсім навпаки.
Щороку в Кременчуці помирає в півтора рази більше людей, ніж народжується. Згідно з переписом населення 2001, нас було 232 тисячі 960 чоловік. Кожного року з життя йде приблизно 3 тисячі 250 кременчужан. Цілком можливо, що такими темпами на сьогодні нас стало менше на 14,5 тисяч.

... не спішить під вінець і швидко з-під нього тікає
Кременчужанин – людина зовсім не консервативна. Подумаєш, шлюб реєструвати! Він не поспішає до вівтаря, адже співвідношення зареєстрованих і незареєстрованих шлюбів у нашому місті – 50 на 50. Видно, кременчужанин прагне перевірити почуття на міцність, перш ніж ставити штамп у паспорті. А ті, хто все-таки наважився на цей серйозний крок, не дуже-то за жадану печатку тримаються. За статистикою, на кожен шлюб у нашому місті припадає одне розлучння. Наприклад, минулого року побралися 1 055 пар і 1184 –розлучилися.

... старіє
Сьогодні середній вік кременчужанина складає 38 з гаком років. А ще 15 років тому ми були років на п’ять молодшими...

... європеєць за вдачею, азієць за вродою
Нещодавно харківські генетики оприлюднили результати свого сенсаційного дослідження. Вони розшифрували геном українця.
Вчені стверджують, що з генетичної точки зору ми є і європейцями, і азійцями одночасно. Для дослідження генетики відбирали лише українців у кількох поколіннях. Дослідники дійшли до висновку, що у когось з нас домінують західні характеристики, у когось – східні, але якщо наш геном оцінювати загалом, то ми – європейська нація. Цим пояснюється українська толерантність, доброзичливість і врівноваженість. А ось наша звичка замріяно сидіти, склавши руки, доки рак на горі не свисне – це звичка типова для мешканців сходу. Суворість теж перейшла до нас у спадок від завойовників-азійців, як і схильність до сильних емоцій. Діапазон справжніх українських почуттів дуже широкий – від палкої любові і до жагучої ненависті.
Українська врода теж дісталася нам від східного пращура. Карі очі, чорні брови врозліт, шкіра кольору слонової кістки і густа темна шевелюра – ось результат нашестя завойовників з азійських степів.
Ми, українці, генетично дуже близькі, зокрема, до сербів, німців, молдаван, хорватів та чехів, чиї пращури, як і наші, колись переселялися до Європи через азійські степи. Але сьогодні ми вирізняємося серед багатьох європейських народів, і не в гірший бік. Українці протягом життя відчувають на собі вплив багатьох шкідливих факторів, але є один істотний позитив. Ми можемо дозволити собі вживати здорову їжу без домішок консервантів. Вчені кажуть, що нам би стресів поменше, і тоді наш геном – у безпеці.

Висловлюємо подяку за сприяння у підготовці матеріалу начальнику Управління статистики в Кременчуці Ірині Зоріній



 
0
Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх