«Свекруха хоче залишитись жити з нами... Я цього не витримаю!»

10.12.2010, 19:13 Просмотров: 2 437
що робити, коли мати чоловіка хоче поселитися у вашій квартирі назавжди?.

«У нас всегда были плохие отношения со свекровью. Она меня невзлюбила с первого дня, считала, что я – не пара ее сыну.  У них семья была обеспеченная, свекровь всю жизнь проработала главным бухгалтером, свекр тоже хорошо зарабатывал, все деньги отдавал жене. Она вообще главной была в семье. Мой муж тоже всегда слушал свою мамочку. Сначала мы жили с его родителями, было очень тяжело. У меня Светочка родилась, я с ребенком сидела, свекровь всегда подчеркивала, что и я, и мой ребенок сидим на ее шее. Как только я вышла на работу, уговорила мужа снять квартиру и жить отдельно. Он согласился, и мы переехали. Было очень тяжело – почти вся моя зарплата уходила на квартиру. Муж не очень хорошо зарабатывает, и работу часто меняет. У его мамочки большая трехкомнатная квартира, но она наотрез отказывалась ее продать или разменять, чтобы у ее сына и его семьи был свой дом. 

 

 Так мы и жили, когда были деньги – снимали квартиру, переезжали часто.  А потом Сереженька родился – ему сейчас четыре годика. Когда я в декрете сидела, пришлось опять к свекрови вернуться, но это было невыносимо, я чуть с ума не сошла, даже на детях срывалась. Мы опять переехали на съемную квартиру. Платить было очень тяжело – я без работы, у мужа работа то есть, то нет. Сейчас я снова работаю, как-то живем. Но случилась беда – умер отец мужа. И теперь свекровь живет с нами, в нашей съемной квартире.  К себе в дом не зовет, говорит, что не может жить в тех стенах, хотя уже полгода прошло. У нее еще есть квартира сестры – сестра на Севере живет, иногда приезжает. Свекровь может жить там, но не хочет. Она поселилась у нас, говорит, что ей одной страшно. Муж жалеет свою мамочку, старшая дочка тоже  жалеет бабушку. А я не знаю, что делать.  Мне места дома нет, я и возвращаться туда не хочу, свекровь все время командует, жалуется, указывает, что делать.  Я больше не выдержу.  Я просто не могу жить с ней вместе. Что мне делать?»

Алина (інформація про особу змінена, будь-які співпадіння випадкові).

Коментар психолога: Експерт рубрики «Сімейна сцена» – сімейний психолог Наталя Развадовська

– Це дійсно непроста життєва ситуація. У першу чергу, Аліна має визначитись, чого вона хоче для себе? Якщо вона втомилась і неспроможна жити разом зі свекрухою, про це треба щиро говорити. Найперше з чоловіком. Важливо зуміти не налаштувати чоловіка проти себе, а переконати його, що у даній ситуації ви турбуєтесь про всіх членів родини – і про його маму, і про нього, і про дітей, і про себе. Треба пояснити чоловіку, що ви намагаєтесь з повагою ставитись до його матері, ви розумієте її горе та переляк, але вам дуже важко жити з нею разом на одній території – бо це дуже мала територія. Ви готові якийсь час терпіти та гамувати власні почуття, але так не може тривати довго, бо ви – жива людина, кінець кінцем, терпець урветься, ви почнете зриватися. А вам дуже не хочеться зриватися на власних дітях та на чоловікові, тому ви волієте, щоб його мама все-таки жила окремо. Під час таких розмов дуже важливо втриматися і не переходити «на особистості». Не варто пригадувати все те недобре, що вам зробила його мама або він сам, бо такі закиди лише роздратують чоловіка та викличуть його гнів. Аліна має щиро пояснити чоловіку, як їй важко жити в таких умовах, коли три покоління родичів мешкають «на головах один в одного» в найманій квартирі. Також вона має пояснити чоловіку, що його мама – відносно молода жінка, їй треба вибудовувати власне життя, відновлювати власне коло спілкування, бо родинні стосунки – це завжди стосунки батьків і дітей. Та цього недостатньо, доросла людина має будувати нормальні партнерські стосунки зі своїми ровесниками, і жити у власній квартирі. Якщо мамі так важко повертатися у старий будинок, можливо, настав час подумати і обміняти або продати це житло.

 Зі свекрухою теж доведеться поговорити. Аліні треба щиро розповісти про свої почуття, про те, як їй насправді важко жити в одній квартирі зі свекрухою. Знову-таки, дуже важливо не переходити на образи та докори, не варто пригадувати усі колишні сварки. Намагайтесь говорити про свої сьогоднішні почуття, поясніть, що ви хочете бути ввічливою, ви співчуваєте горю свекрухи і хочете їй допомогти, наскільки це для вас можливо. Але жити разом в одній маленькій квартирі вам дуже важко, ви більше не витримуєте, вам неприємно, що ви зриваєтесь на своїх дітях та на чоловікові. 

 Аліні також доведеться щиро поговорити зі старшою дочкою. Дівчинка жаліє бабусю, треба враховувати її почуття та поважати їх. Тому необхідно пояснити дитині, що ви готові допомагати бабусі, турбуватися про неї, але краще, якщо ви житимете на певній відстані – бо вам дуже важко мешкати разом, і ви маєте право на власні почуття. Взагалі, у цій непростій життєвій ситуації краще щиро говорити про свої справжні почуття – втому, образу, відчай. Замість цього жінки іноді воліють маніпулювати та обирають роль  або жертви, або агресора. Такі дії можуть зруйнувати стосунки у вашій родині, та проблеми вони не вирішать.



 
0
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх