Жити нам стане ще спекотніше!

30.07.2010, 12:58 Просмотров: 1 883
Науковці Кременчуцького державного університету – В. Підліснюк, М. Загірняк, Т. Стефановська – видали тлумачний посібник «Зміни клімату – коротко про головне».

Прочитавши посібник, ми дізналися, що невдовзі жити нам стане ще спекотніше. Глобальне потепління призведе до збільшення температури в європейських регіонах на 1-2 градуси. Зміниться і режим опадів. Там, де їх випадало багатенько, випадатиме ще більше. А там, де їх і так «кіт наплакав», – стане ще менше.

Тобто, виникнуть тотальні посухи. Вказані кліматичні зміни, у свою чергу, призведуть до виникнення перманентних проблем з водою – її не вистачатиме – та  до утворення районів, населення яких регулярно потерпатиме від голоду – бо неприємні зміни клімату вплинуть на неадаптоване сільське господарство.

Власне, ми застосовуємо майбутній час для всіх цих страшилок, аби не лякати ні себе, ні вас.  Насправді ж, науковці вже не перший рік фіксують вищезгадані зміни клімату. «Процес пішов», – як казав один несимпатичний діяч епохи перебудови.

Власне, вчені стверджують, що процес цей незворотній. На їхню думку, існує два варіанти виходу із кліматичної пастки. Можна мінімізувати її наслідки – послідовно розвивати менш шкідливі для планети технології, стимулювати зміни власної поведінки та ін. Все це, звісно, потребує величезних коштів та доброї волі глобалізованого суспільства.

 Другий варіант – начхати на незворотні  зміни клімату, вести справи, як завжди, і уперто робити вигляд, що у вас немає ані дітей, ані онуків. А що таке правнуки – ви взагалі не знаєте.

«ТелеграфЪ» запитав професора Загірняка – одного з авторів тлумачного посібника «Зміни клімату» – який із двох варіантів він вважає більш реалістичним для українського суспільства?  Пан професор відповів:

– На жаль, я досить скептично ставлюсь до масового запровадження екологічно чистих технологій видобутку та переробки сировини. Сьогодні це лише наукові розробки. Такими вони тривалий час і лишатимуться.  Бо науку фінансують за принципом «модно – не модно». Причому так роблять і в Україні, і в Сполучених Штатах, і в Радянському Союзі так робили. Поповзла вверх вартість бареля нафти – всі кинулись фінансувати розробки вітряків.  Впала ціна на нафту, фінансування припинили, роботу кинули на середині шляху.  Вчені нічого не можуть із цим зробити. Люди завжди думають, як їм жити сьогодні, і що їм їсти сьогодні.  Ми з вами ніколи не думали про зміни клімату, вважали, що не доживемо до них.  Але вони вже відбуваються, тож реагувати потрібно. Чесно кажучи, я навіть не уявляю, який механізм виховання треба запровадити  в українському суспільстві, щоб привчити людей думати про наслідки власної руйнівної діяльності. У своєму університеті ми започатковуємо курс «сталого розвитку» для студентів. Ми випускаємо інженерів, будівельників. Вони мають усвідомлювати, яким чином їхні технічні рішення впливають на стан планети.  Якщо наш випускник проектує машину з  матеріалу, який потім неможливо утилізувати, фактично, він докладає руку до глобальних змін клімату.  Адже таких машин тисячі.  Раніше інженери враховували лише витрати у сфері виробництва та прибуток у сфері експлуатації.  Сьогодні ми намагатимемось вчити студентів  враховувати і менш очевидні наслідки їхньої діяльності – ті, які, зрештою, впливають на глобальні зміни клімату на планеті Земля.

Так сприяють глобальним змінам клімату в Кременчуці

Довідка: в процесі фотосинтезу дерева поглинають вуглекислий газ та виділяють кисень.  Внаслідок процесу фотосинтезу із атмосфери Землі поглинається 110 мільярдів тонн вуглецю на рік.  Вуглець – один із газів, які  спричиняють парниковий ефект, через який змінюється клімат, а ми з вами страждаємо від спеки. Амінь. 

 

 Це – все, що залишилось від величезних тополь Болле, які росли вздовж вулиці Першотравневої, напроти будівельного майданчику «АТБ-торгстрой».  Тополі знесли минулої п’ятниці.  Як повідомив «Телеграфу» провідний спеціаліст «Благоустрою Кременчука» пан Шавченко, загалом заради будівництва  супермаркету «АТБ» знесуть 40 дерев.  Підстава для вирубки – рішення міськвиконкому № 527 від 09.07.2010 р. 
 Це – лише одна із десятків вирубок, що тривають у Кременчуці. Ми попросили пана Шавченка вказати, де ж саджають дерева? Іван Юхимович  назвав бульвар по вулиці 60 років Жовтня та каштанову алею по вулиці Київській.  Ми з ним радо погодились, лише нагадали, що бульвар закладали у 1997-1998-му, а каштанову алею саджали ще раніше. На жаль, Іван Юхимович не зміг нам назвати свіжіші посадки. Можливо, тому, що за останні роки їх просто не робили.

 Це – все, що залишилось від величезних тополь Болле, які росли вздовж вулиці Першотравневої, напроти будівельного майданчику «АТБ-торгстрой».  Тополі знесли минулої п’ятниці.  Як повідомив «Телеграфу» провідний спеціаліст «Благоустрою Кременчука» пан Шавченко, загалом заради будівництва  супермаркету «АТБ» знесуть 40 дерев.  Підстава для вирубки – рішення міськвиконкому № 527 від 09.07.2010 р.  Це – лише одна із десятків вирубок, що тривають у Кременчуці. Ми попросили пана Шавченка вказати, де ж саджають дерева? Іван Юхимович  назвав бульвар по вулиці 60 років Жовтня та каштанову алею по вулиці Київській.  Ми з ним радо погодились, лише нагадали, що бульвар закладали у 1997-1998-му, а каштанову алею саджали ще раніше. На жаль, Іван Юхимович не зміг нам назвати свіжіші посадки. Можливо, тому, що за останні роки їх просто не робили.

 

 

Це традиційний замор риби в Кременчуці. Кожен, хто надумає прогулятися набережною, може спостерігати  купи  маленьких дохлих рибок.  Професор Нікіфоров (КДУ) називає дві причини їхньої загибелі: дуже низький (у 3-4 рази менше норми) вміст кисню у воді (через спеку), та діяльність токсинів синьо-зелених водоростей. До речі, водорості гниють в Кременчуці 10 років поспіль.
Між тим, науковці Кременчуцького державного університету – професор Нікіфоров, професор Єлізаров та доцент Єлізаров – вже три роки працюють над технологією переробки синьо-зелених водоростей у біогаз.  Фізики Єлізарови вже й дослідну установку для переробки змонтували.  І перший газ дали. Та на втілення наукових розробок у життя потрібні чималі гроші.  Втім, маємо приємну новину.  Як повідомив професор Нікіфоров, науковці отримали пропозицію головного обласного  управління промисловості та розвитку інфраструктури надати проектно-кошторисну документацію для аналізу.   Тож, можливо, нам пощастить – матимемо газ.

Це традиційний замор риби в Кременчуці. Кожен, хто надумає прогулятися набережною, може спостерігати  купи  маленьких дохлих рибок.  Професор Нікіфоров (КДУ) називає дві причини їхньої загибелі: дуже низький (у 3-4 рази менше норми) вміст кисню у воді (через спеку), та діяльність токсинів синьо-зелених водоростей. До речі, водорості гниють в Кременчуці 10 років поспіль.Між тим, науковці Кременчуцького державного університету – професор Нікіфоров, професор Єлізаров та доцент Єлізаров – вже три роки працюють над технологією переробки синьо-зелених водоростей у біогаз.  Фізики Єлізарови вже й дослідну установку для переробки змонтували.  І перший газ дали. Та на втілення наукових розробок у життя потрібні чималі гроші.  Втім, маємо приємну новину.  Як повідомив професор Нікіфоров, науковці отримали пропозицію головного обласного  управління промисловості та розвитку інфраструктури надати проектно-кошторисну документацію для аналізу.   Тож, можливо, нам пощастить – матимемо газ.

 



 
0
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх