Що треба знати молодому спеціалісту з дипломом, але без досвіду роботи, перед першою співбесідою з роботодавцем

5.03.2008, 09:11 Просмотров: 4 768
На шляху новоспеченого спеціаліста до першого місця роботи може стати серйозна перешкода – відсутність досвіду. Для того, щоб переконати роботодавця взяти на бажану посаду саме вас, на співбесіду треба йти підготовленим від «А» до «Я»..
Фото: Дмитрий Бабец

Більшість роботодавців під час пошуку нових кадрів висувають до них одну основну вимогу – досвід роботи. Ця обставина є хоч якоюсь гарантією професіоналізму спеціаліста. Молодий фахівець досвідом похвалитися не може. Учорашній студент може лише пообіцяти роботодавцю, що з часом він теж стане професіоналом. Тому ціль «свіжого» кадра на першій співбесіді – переконати роботодавця, що він вартий того, щоб його «ростили» в цій компанії.

Крок 1. Бездоганне резюме.

Для початку розішліть своє резюме компаніям, у яких ви б хотіли працювати. Резюме має бути стислим. Навороти типу рамочок, кольорових виділень та різних шрифтів – це зайве. Інформацію викладайте у хронологічному порядку.

«Якщо під час навчання в інституті ви брали участь у певному проекті, включіть це у резюме, – радить керівник кадрової агенції «Спеціаліст» Наталя Василенко. – Згадайте також курси, які відвідували».

Для написання резюме можна скористатися чужим досвідом. Приклади якісних резюме, а також можливість створити власне, пропонують такі Інтернет-ресурси як www.resume-bank.ru або www. newjob.com.ua.

Супроводжувальний лист. На додаток до резюме претенденти складають супроводжувальний лист, у якому описують себе не як професіонала, а як особистість. Лист має бути стислим, інакше він нагадуватиме твір про себе коханого.

«Та можна обійтися і без цього нього, – зазначає Наталя Василенко. – Просто додайте до резюме ще один абзац – для роботодавця цього буде достатньо».

Крок 2. Співбесіда

«До співбесіди потрібно готуватися, – каже керівник кадрової агенції «Персонал-Канада» Тетяна Созоновська. – Завчасно ознайомтеся з інформацією про компанію. Продумайте свої відповіді на можливі запитання, як-то: «Чому ви обрали нашу компанію?» або «Яку користь ви можете принести нашій організації?». Ваш одяг має бути охайним та відповідати тій посаді, яку ви хочете обійняти. На зустріч не спізнюйтесь».

Гроші. Забудьте про те, що про гроші говорити незручно. Цілком нормально, що ви хочете продати свій труд роботодавцю за відповідну плату.

«З’ясувати розмір майбутньої зарплати варто прямо на співбесіді, – рекомендує Наталя Василенко. – Але робити це потрібно коректно, без нахрапу. Наприклад, так: «Які обов’язки я можу ще взяти на себе, щоб заробляти більше?». «Є питання?» На співбесіді настане момент, коли вам скажуть: «У вас є запитання до мене?». Скористайтеся цим. «Поцікавтеся, чи буде у вас можливість росту, чи передбачені курси підвищення кваліфікації, – радить Тетяна Созоновська. – Вас сприйматимуть як людину цілеспрямовану ».

«Очі в ніс». Скласти враження впевненої у собі людини допоможуть психологічні прийоми.
«Тримайтеся прямо, але невимушено, – каже психолог Крістіна Петриненко. – Не схрещуйте рук та ніг – сидіть у відкритій позиції. Нехай носки вашого взуття вказують на співрозмовника – продемонструйте йому, що зацікавлені у бесіді. Не сіпайте ногами, нічого
не крутіть у руках. Дивіться людині в очі. Якщо ви не витримуєте такої напруги, зосередьте погляд на переніссі співрозмовника – у нього складеться враження, що ви дивитеся йому в очі, а ви почуватиметеся комфортно. Не «гуляйте» очима по кабінету – співрозмовник подумає, що вам нудно, і розпрощається з вами».

Крок 3. Постскриптум

На співбесіді вам повідомлять орієнтовну дату прийняття рішення з приводу вашого працевлаштування. Якщо з вами так і не зв’язалися, буде цілком нормально зателефонувати до компанії і поцікавитися рішенням напряму.

«Щоправда, шанси на працевлаштування у такому випадку дуже низькі, – каже Наталя Василенко. – Та гірше все одно не буде. Краще все-таки ще раз про себе нагадати».
Якщо вам таки відмовили, розслаблятися зарано. Просіться помічником спеціаліста.

«Якщо компанія має достатній фонд заробітної плати, там можуть погодитися, а ви з часом виростете до бажаної посади, – коментує Наталя Василенко. – Якщо можливості компанії обмежені, то можна попросити пройти там безкоштовне стажування. Якщо ви сподобаєтеся, вас не відпустять. Якщо ні – ви наберетеся безцінного досвіду і на наступній співбесіді вам буде що розповісти про себе роботодавцю».

точка зору

Тетяна Созоновська, керівник кадрової агенції «Персонал-Канада»:
– Існує близько 50-ти основних причин, через які претендентам відмовляють у посаді. Серед них: жалюгідний вигляд, невпевненість у собі, погані мова та дикція, відсутність інтересу, надмірна концентрація на грошах, погані сімейні стосунки, манери всезнайки, відсутність почуття гумору, радикальність суджень, погане ведення своїх фінансових справ, невихованість тощо».

Наталя Василенко, керівник кадрової агенції «Спеціаліст»:
– Є декілька посад, на які охоче беруть спеціалістів без досвіду. Можна легко працевлаштуватися торговим, рекламним або страховим агентом, асистентом менеджера або секретарем. Особливих вимог тут не висувають, окрім гарної дикції та того світогляду, який дає людині вища освіта. Ці посади – гарний початок для того, щоб потім піднятися кар’єрними сходами.

Білл Гейтс
Фото: Дмитрий Бабец

Більшість відомих мільйонерів починали працювати, коли ще були студентами. Хтось, на свій страх і ризик, розпочинав власну справу. Хтось ішов працювати «на хазяїна», не надто перебираючи посадами.

• Білл Гейтс

– засновник комп’ютерної імперії Microsoft - статки - $59 млрд - вступив до Гарвардського університету, коли йому було 18. Через два роки Білл покинув навчання, аби створити з другом дитинства компанію Microsoft. Та як зізнається сам Гейтс, перші гроші він заробив, торгуючи на ринку яблуками.

• Роман Абрамович – власник футбольного клубу Chelsea зі статками у $23 млрд – розпочинав бізнес із пошиву дитячих іграшок, створивши в 1989 році разом із однокурсниками кооператив «Затишок». Зразки привозила з-за кордону його майбутня друга дружина, стюардеса Ірина Баландіна.

• Джордж Сорос – фінансист зі статками у $7,2 млрд – починав із посади офіціанта. Після закінчення Лондонської школи економіки знайшов роботу на галантерейній фабриці. Його посада називалася „помічник менеджера”, та фактично він був продавцем

• Дональд Трамп – американський підприємець і будівельник нерухомості зі статками $2,5 млрд– заробив свої перші гроші на будівництві у фірмі свого батька.

• Джон Рокфеллер – американський підприємець-мультимільйонер зі статками $168,4 млрд – розпочинав скромним бухгалтером.

Віктор Пінчук
Фото: Дмитрий Бабец

• Віктор Пінчук – співвласник корпорації «Інтертайп», президент Viktor Pinchuk Foundation зі статками $4,4млрд – починав лаборантом Дніпропетровського металургійного інституту та різальником холодних труб Нижньодніпровського трубопрокатного заводу.



 
0
Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Читайте также:



Вверх